Польські фільварки розташовані на території, обмеженій на півдні і південному заході заворотами річки Смотрич, на південному заході – Біланівкою, на сході – Новим планом. Виникли вони, як і Руські фільварки, на початку XVI ст. на землях, виділених магістратом для польського населення міста, тому й називались Лядськими (від етноніма “ляд”, “лях”) або Польськими (від етноніма “поляки”, “поляни західні”). Спочатку фільваркове господарство вів польський магістрат, але вже в XVII ст. тут почали селитися багаті міщани, які брали землі в оренду. Так поряд з господарськими будівлями польської общини виникали приватновласницькі житлові та інші приміщення. В цих господарствах працювали переважно селяни, яких за певну плату наймали або наділяли землею. На початку XVIII ст. вони були покріпачені.

Довгий час Польські фільварки мали вигляд окремих хуторів, безсистемно розкиданих в полі. Але вже в кінці XVIІІ ст. всі вільні ділянки земель, що примикали до річки Смотрич і старого поштового шляху, який вів на Проскурів (нині Хмельницький) через Нігин, були густо заселені. В 1795 р. тут налічувалось 452 жителі. Це, були міщани, селяни-кріпаки і колишні солдати з розформованих польських військових частин, які до другого поділу Польщі входили в гарнізон м. Кам’янця-Подільського. В 70-х роках XIX ст. у відповідності з новим “Міським положенням” всім жителям Польських фільварків були надані права міських жителів.

У XVI—XVII століттях у місцевості теперішніх Руських фільварків був господарський склад (фільварок, гумнисько) міщан руської (української) юрисдикції Кам’янця-Подільського.

З початком XVIII століття на Руських фільварках оселилися селяни, які 1736 року вже були зобов’язані відбувати панщину.

1809 року всю землю Руських фільварків приєднали до загальноміських земель, а селяни стали чиншовиками. Центром власне Руських фільварків є Покровська (Покрови Пресвятої Богородиці) церква та Покровський майдан біля неї. Буфер між Руськими фільварками та Новим планом — це квартали Руських фільварків, які зістиковують їх із Новим планом. Утворюють у плані прямокутник, обмежений південними частинами вулиці Шевченка (колись Друга Бульварна) та проспекту Грушевського (колись Третя Загородня), західною частиною вулиці Годованця (колись Садова) та повністю вулицею Південною.

Із вулиці Івана Франка в долину Смотрича ведуть Руськофільварецькі сходи, збудовані в XIX столітті, а з вулиці Річної через місток можна попасти на Карвасари і звідти по сходах на Замковий міст.